ПРЕСРЕЛІЗ
Цього тижня суди різних інстанцій розглянуть позови Фонду гарантування вкладів до пов’язаних осіб та власників 14 банків, які причетні до завдання збитків цим банкам та/або їхнім кредиторам. Це позови як у господарських, так і у кримінальних провадженнях.
Зокрема:
28 серпня
Нагадаємо, до визнання неплатоспроможним ПАТ «БАНК «ДЕМАРК» проводив ризикову кредитну політику. Зокрема, упродовж кількох років було укладено десятки подібних між собою кредитних угод на загальну суму близько 1,3 млрд грн. Однотипність оформлених договорів, подібність неліквідного забезпечення, а також неповернення грошових коштів у передбачені договорами строки мають ознаки шахрайства з фінансовими ресурсами, результатом якого стало завдання значної матеріальної шкоди банку.
Нині на розгляді Верховного Суду перебуває ще один позов Фонду до пов’язаних осіб ПАТ «БАНК «ДЕМАРК», за епізодом виведення коштів на суму 434,5 млн грн.
29 серпня:
Після запровадження у цьому банку тимчасової адміністрації у 2015 р. було виявлено низку махінацій. Зокрема, протягом жовтня 2014 – лютого 2015 рр. значна кількість фізичних осіб масово знімала через касу банку кошти, що попередньо перераховувалися від клієнтів Банку-юридичних осіб. Всі зазначені фізичні особи мали спільні ознаки, зокрема, працювали на низькооплачуваних посадах та делегували права розпоряджатися своїми рахунками третім особам. Таким чином було значно збільшено суму відшкодування за рахунок Фонду.
Крім того, напередодні запровадження у ПАТ Банк «КОНТРАКТ» тимчасової адміністрації його керівництво здійснювало розпродаж майна банка без фактичного надходження коштів на рахунки.
Нагадаємо, виведення коштів з ПАТ «АКБ Банк» напередодні визнання його неплатоспроможним відбувалось через схему кредитування та поручительства пов’язаних з акціонерами компаній. Він був одним із банків, з яких було виведено кошти через австрійський Meinl Bank.
Як було встановлено уже під час виведення ПАТ «АКБ Банк» з ринку, переважну частину цінних паперів, які перебували у нього в заставі, складали сміттєві цінні папери емітента, що його Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в 2015 році включила до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності, а цінні папери визнала такими, що мають ознаки фіктивності.
30 серпня:
Відповідачі намагаються оскаржити постанову Північного апеляційного господарського суду, якою суд визнав законними вимоги Фонду гарантування до колишніх керівників АТ «АРТЕМ-БАНК» та присудив стягнути шкоду, завдану Банку та його кредиторам (постанова від 12.04.2023).
Як повідомляв Фонд, менеджмент банку, ухвалюючи у 2015 році рішення про інвестування реальних грошових коштів банку в неліквідні цінні папери, випущені емітентами з ознаками фіктивності та незадовільним фінансовим станом, діяв всупереч інтересів АТ «АРТЕМ-БАНК» та його кредиторів.
Як повідомляв Фонд, після початку виведення цього банку з ринку було виявлено, що за кілька попередніх років керівники та посадові особи банку погодили та здійснили низку кредитних операцій з пов’язаними та підставними компаніями із грубим порушенням внутрішніх процедур, а самі кредитні кошти спрямовувались на операції, що не мали економічного сенсу. Саме через кредитування групи пов’язаних між собою компаній з банку було виведено основну частину його активів. При цьому, компанії фактично не здійснювали фінансово-господарську діяльність, основний рух коштів на їхніх рахунках відбувався між собою за договорами фінансової допомоги, переведення боргу, РЕПО, погашення відсотків за іншими кредитними договорами тощо, з подальшим переведенням в готівку. Здебільшого, кредити надавались або під заставу вкрай низьколіквідного забезпечення (товари в обороті та «сміттєві» цінні папери) або взагалі без забезпечення. Копії договорів купівлі-продажу цінних паперів та копії витягів про їхнє зберігання були підробленими, а самі цінні папери – відсутні на рахунках заставодавців.
31 серпня
Нагадаємо, під час здійснення процедури ліквідації цього банку було встановлено, що основною причиною його неплатоспроможності стало надання завідомо збиткових для банку кредитів на мільярди гривень компаніям, що входили до групи компаній власника банку С. Курченка - нині підсанкційної особи, оголошеної у міжнародний розшук. Таким чином з Банку було виведено близько 5 млрд грн.
За виявленими фактами Фонд спрямував низку заяв до правоохоронних органів, що лягли в основу відповідних кримінальних справ. Частину фігурантів оголошено в міжнародний розшук.
Зокрема, крім згаданої справи, на розгляді Вищого антикорупційного суду нині перебуває позов Фонду гарантування вкладів проти власника ПАТ "РЕАЛБАНК" С. Курченка, який перебуває у міжнародному розшуку, на суму 4,7 млрд грн (справа № 991/6214/22).
Нагадаємо, кошти, що будуть стягнені з осіб, причетних до виведення активів з банків, спрямовуються на розрахунки з кредиторами цих банків, а також державі за позиками, що були надані у 2014-17 рр. для здійснення гарантованих виплат вкладникам.
